впустити
Смотреть что такое "впустити" в других словарях:
впустити — [ўпусти/тие] = упустити ушчу/, у/стиеш; нак. сти/, с т і/т … Орфоепічний словник української мови
впустити — 1 дієслово доконаного виду дозволити увійти впустити 2 дієслово доконаного виду не втримати … Орфографічний словник української мови
втопити — (утопи/ти), втоплю/, вто/пиш; мн. вто/плять; док., перех. 1) у чому і без додатка. Зануривши, кинувши у воду, примусити потонути; потопити. || Впустити у воду. || Позбавити життя, зануривши у воду. •• Втопи/ти в кро/ві розігнати, придушити… … Український тлумачний словник
зронити — зроню/, зро/ниш, док., перех., поет. 1) Не втримати, ненавмисне впустити. Зронити сльозу. 2) перен. Втратити (листя, пелюстки і т. ін.). 3) перен. Сказати, промовити коротко (перев. після мовчання). Зронити слово … Український тлумачний словник
повпускати — I а/ю, а/єш, док., перех. Впустити куди небудь, у щось усіх чи багатьох. II а/ю, а/єш, док., перех. 1) Упустити з рук усе чи багато чого небудь. 2) рідко. Спустити в яму всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
попропускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Пропустити крізь сито, решето і т. ін. усе чи багато чого небудь. 2) Впустити в якесь приміщення всіх чи багатьох. 3) Через неуважність, поспіх і т. ін. не помітити помилок, неточностей і т. ін. || Випустити частину… … Український тлумачний словник
попускати — I а/ю, а/єш, недок., попусти/ти, ущу/, у/стиш, док. 1) перех. Розпускати, ослаблювати що небудь міцно зв язане, стягнуте. || Робити щось менш натягнутим; відпускати, послаблювати. || безос. 2) неперех., перен., розм. Ставати менш дошкульним,… … Український тлумачний словник
стукатися — аюся, аєшся, недок. 1) Ударяючи у двері, вікно, давати знати про себе, виражати прохання впустити. 2) Ударятися об що небудь. || Ударятися один об одного при зустрічному русі. 3) перен., розм. Вступати в боротьбу з ким небудь … Український тлумачний словник
упустити — [ўпусти/тие] = впустити ушчу/, у/стиеш; нак. сти/, с т і/т … Орфоепічний словник української мови
бухнути — (кого що й ким чим поставити, покласти що н. недбалим, різким рухом / впустити що н. із глухим звуком, шумом), гепнути, гримнути (ким чим), брязнути, брякнути, брьохнути (кого що), хряпнути (ким чим), хрьопнути (ким чим) … Словник синонімів української мови
